Від Біблоса до Біблії

Греки, одні з основних споживачів папірусу, називали його також біблос — за назвою міста, звідки до них привозили цей матеріал для писемності. Папірус виготовляли в Єгипті, з тростини, яку вдосталь вирощували в дельті Нілу. Але писемність єгиптян була не надто поширеною — навіть в Єгипті вона була доступною не багатьом, а за його межами мову фараонів і взагалі не знали.

Фінікійці з міста Біблос, які були особливо зацікавлені в розвитку торгівлі з різними народами, максимально спростили єгипетські символи, після чого вони стали легшими для розпізнавання  та відтворення на папірусі. Всього таких символів було 20, кожен з яких означав певний звук мови.  Такими символами можна було записати слова будь-якої мови, будь-якого народу. З часом греки вдосконалили алфавіт Біблоса, що складався лише з приголосних. Вони додали до нього 5 літер, що позначали голосні звуки. В такому вигляді грецький алфавіт став основою для латини — праматері європейських мов, а пізніше — й для слов’янської писемності.

Також від назви міста Біблос походять і такі грецькі слова, як бібліон — книга,  бібліотека — буквально: сховище книг. І звичайно ж Біблія — що означає «збірка книг».

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: від Сіону до Храмової гори

Зберігся лише невеликий відрізок стіни, що прилягала до Храму. Нині вона стала місцем плачу, місцем молитов іудеїв, що чекають на пришестя Месії та відновлення Храму.

На мурах твоїх, Єрусалиме, Я поставив сторожу, ніколи не буде мовчати вона цілий день та всю ніч. Ви, хто пригадує Господа, не замовкніть, і перед Ним не вмовкайте, аж поки не зміцнить, і аж поки не вчинить Він Єрусалима за славу Свою на землі!. Ісая, 62