Різдвяна загадка: куди прийшли мудреці?

Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу, і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому. І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим. І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись? Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так: І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з’явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський. Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з’явилась зоря. І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому. Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було. А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи. І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір’ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну. А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі. Євангеліє від Матвія, 2 розділ

Спираючись на цей текст, можна вважати, що мудреці прийшли до народженого Царя у Віфлеєм. Традиційно так і зображують цю подію:

Ми бачимо, що ті, хто малював такі картини, не сумнівалися: мудреці прийшли у Віфлеєм, та ще й у ту саму ніч, коли Христос народився. Зображено печеру, тварин, немовля в яслях… Хоча написано, що мудреці увійшли  в дім. Але читаємо далі:

Як вони ж відійшли, ось Ангол Господній з’явивсь у сні Йосипові та й сказав: Уставай, візьми Дитятко та матір Його, і втікай до Єгипту, і там зоставайся, аж поки скажу тобі, бо Дитятка шукатиме Ірод, щоб Його погубити. І він устав, узяв Дитятко та матір Його вночі, та й пішов до Єгипту. І він там зоставався аж до смерти Іродової, щоб збулося сказане від Господа пророком, який провіщає: Із Єгипту покликав Я Сина Свого. Спостеріг тоді Ірод, що ті мудреці насміялися з нього, та й розгнівався дуже, і послав повбивати в Віфлеємі й по всій тій околиці всіх дітей від двох років і менше, за часом, що його в мудреців він був випитав. Євангеліє від Матвія, 2 розділ

Питання: чому Ірод наказав знищити у Віфлеємі немовлят від двох років? Відповідь тут же: за часом, що його в мудреців він був випитав. Отже, Ірод точно не знав, коли народився його конкурент, новий Цар Іудейський. Він лише знав, що народження мало статися у Віфлеємі та  час, коли зявилася на небі зірка, за якою йшли мудреці. Тож, допускав, що зірка звістила народження нового Царя, можливо, ще два роки тому. Що робили два роки мудреці — зрозуміло — вони були в дорозі, йшли за зіркою, здалеку, за Сходу (як гадають дослідники — з Персії). Але вже зрозуміло, що Свята родина не могла залишатися стільки часу у печері з тваринами. Та й дитя у віці два роки не потребує лежання у яслах 🙂 Тут треба пригадати, чому і як опинилися Йосип та Марія у Віфлеємі? Вони прийшли з Назарета, на перепис, бо їхній рід походить з цього містечка. Звісно, після перепису та народження дитини вони мали повернутися в Назарет. Не одразу — адже за законом Мойсея на восьмий день новонародженого хлопчика слід обрізати, а після днів очищення прийти до храму:

Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався. А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом, як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу, і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят у храмі. Євангеліє від Луки, розділ 2

Після Єрусалима у Йосипа та Марії більше не було потреби повертатися до Віфлеєма, тож вони повернулися туди, звідки прийшли:

А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого НазаретуЄвангеліє від Луки, розділ 2

Тож, Ірод помилявся, гадаючи, що новий Цар Іудейський ще досі знаходиться  у Віфлеємі, але мудреці й далі йшли за зіркою, яка точно вивела їх до дитини, тобто — до дому Йосипа та Марії в Назареті!

Що нас гріє?

В його теплі кілька складових:

фізична (тобто теплова енергія, що передається тілу в процесі ковтання гарячої рідини)

хімічна (тонізуюча дія смаку та аромату чаю на наше тіло, яка стимулює кровообіг, що прискорює передачу тепла по всьому тілі)

психологічна ( сам процес чаювання підбаддьорює та покращує настрій і на душі стає тепліше)

Але є ще дещо, що також здатне нас зігріти й не входить до вище згаданих типів впливу. Про це я міркуватиму, поки п’ю чай…

ІЗРАЇЛЬ. Кана: перше чудо

За часів Спасителя це місто було більшим за Назарет, звідки й прийшли на весілля Ісус та його матір Марія.  Нагадаю, що після хрещення в Йордані та 40-денного посту, перемігши диявольські спокуси,  Ісус повернувся додому, в Назарет, в силі Духу. Але вперше це проявилося саме на весіллі в Кані:

А третього дня весілля справляли в Кані Галілейській, і була там Ісусова мати. На весілля запрошений був теж Ісус та учні Його. Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: Не мають вина! Ісус же відказує їй: Що тобі, жоно, до Мене? Не прийшла ще година Моя! А мати Його до слуг каже: Зробіть усе те, що Він вам скаже! Було тут шість камінних посудин на воду, що стояли для очищення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали. Ісус каже до слуг: Наповніть водою посудини. І їх поналивали вщерть. І Він каже до них: Тепер зачерпніть, і занесіть до весільного старости. І занесли. Як весільний же староста скуштував воду, що сталась вином, а він не знав, звідки воно, знали ж слуги, що води наливали, то староста кличе тоді молодого та й каже йому: Кожна людина подає перше добре вино, а як понапиваються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг… Такий початок чудам зробив Ісус у Кані Галілейській, і виявив славу Свою. І ввірували в Нього учні Його. Євангеліє від Івана, розділ 2

Цікаво, що то було за вино і яке воно мало смак? Певно, небесного гатунку! Місцеві підприємці пропонують гостям Кани придбати церковне червноне вино 12-річної витримки або вишукане десертне гранатове вино.

Але концентруючи увагу на цьому, безперечно, благородному напої, вони відволікають від головного сенсу чуда: Ісус є Життя. Він є джерелом вічного життя. Так само, як Він перетворив воду на вино, Спаситель здатен змінити й наше життя, вдихнути в нього вічний, небесний зміст!

ЛІВАН. Тир: пророцтво здійснилося!

А діло було так:

І сталося одинадцятого року, першого дня місяця, було слово Господнє до мене таке: Сину людський, за те, що Тир говорить на Єрусалим: Ага! зламалися це двері народів, він звертається до мене, і я насичуся, бо він знищений, тому так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, Тире, і підійму на тебе багато народів, як море підіймає свої хвилі… І понищать вони мури Тиру, і повалять башти його, і вимету з нього порох його, і оберну його на голу скелю… Він буде серед моря місцем розтягнення неводу, бо Я сказав це, говорить Господь Бог, і стане він за здобич для народів, а його дочки, що на полі, будуть побиті мечем, і пізнають вони, що Я Господь! Бо так говорить Господь Бог: Ось Я спроваджу до Тиру Навуходоносора, вавилонського царя, з півночі, царя над царями, з конем і колесницею та з верхівцями, і з ними натовп, і численний народ. Він позабиває на полі дочок твоїх мечем, і зробить на тебе башту, і насипле на тебе вала, і поставить проти тебе щита… І дасть муролома на мури твої, і порозбиває мечами своїми він башти твої! Від надміру коней його закриє тебе їхня курява, від цокоту вершника, колеса та колесниці затремтять твої мури, як буде він входити в брами твої, як входять до міста з розламаним муром… Копитами коней своїх він потопче усі твої вулиці, позабиває мечем твій народ, і на землю попадають пам’ятники твоєї могутности… І вони розграбують багатство твоє, і пограбують товари твої, і порозвалюють мури твої, і порозбивають доми твої пишні, а каміння твоє, і дерева твої, і навіть твій порох вони поскидають у воду!… І Я припиню розлягання пісень твоїх, і бренькіт гусел твоїх більше чутий не буде… І зроблю тебе голою скелею, станеш місцем розтягнення сітки, і більше не будеш збудований, бо я, Господь, це сказав, Господь Бог промовляє! Книга пророка Єзекіїля, розділ 26

В першій частині Єзекіїль говорить конкретно про Вавілонського царя. А здійснилося це 586 р. до н.е. (приблизно через рік). Але до того часу, коли війська Навуходоносора увірвалися в місто, мешканці Тиру втекли з усім добром на острів, що був неподалік від берега. Це їх врятувало, бо у Навуходоносора не було човнів для переправи — він же наступав суходолом.

Наступні 240 років місто Тир зоставалося руїною, а його мешканці продовжували життя на острові. А 333 року до н.э. до них завітав… Олександр Македонський! Та, прибувши на місце славетного Тиру, він знайшов там лише руїни. На острів він також не міг напасти — мешканців було попереджено про його наступ, тож вони спорудили потужну підводну загорожу (штучні рифи), причому ці загорожі були споруджені таким чином, щоб їх не заносило піском від приливів-відливів. Олександр усе зрозумів — при спробі напасти з моря, човнами, він втратить флот. Тут мешканці розслабилися, мовляв, спрацювало! Пронесло! Але вони недооцінили винахідливість Олександра: вперше в історії воєн та облог він винайшов оригінальний спосіб дістати їх: побудувати дорогу між материком та островом і по ній завести армію на острів, щоб дістатися до скарбів.

Але, уявіть лише, у ті часи, коли не було кар’єрних самоскидів та гірських комбайнів, де взяти стільки матеріалу? Дуже просто: матеріал вони взяли… з міста Тиру, що лежало в руїнах. Олександр спрямував на цю справу усю свою величезну армію, і вони, камінь за каменем,  цеглина за цеглиною, колода за колодою, все винесли й вкинули в море. Але цього ще було недостатньо! Тоді вони зішкребли всю землю, до твердої породи, і теж вкинули в море.

Так точно, до дрібниць, здійснилося пророцтво Єзекіїля! На місці Тиру залишилася гола скеля. Задумайтеся: пророк, що жив задовго до цих подій, не зміг сам від себе вигадати таку історію. Це Бог наперед визначив та оголосив, провчивши тих, хто зловтішається з чужої біди та ще намагається скористатися з неї:

за те, що Тир говорить на Єрусалим: Ага! зламалися це двері народів, він звертається до мене, і я насичуся, бо він знищений…

За те його мешканці, спадкоємці слави Тиру, загинули від меча Олександра та його війська, а усі їхні скарби, накопичені за багато століть торгівлі та процвітання, перейшли до завойовників. Так Олександр назавжди змінив географію середземноморського узбережжя Лівану: острів перетворено на півострів 🙂

І на кінці цього півострова, розташовано сучасне невелике ліванське місто Тир. Але це місце раніше було просто островом і не є місцем стародавнього Тиру. Отже, й пророцтво про те, що Тир не буде відбудовано, також здійснилося. На місці розташування стародавнього Тиру немає нічого, лише скеля, на якій і донині, як було записано в пророцтві, рибалки розтягують неводи.

ІЗРАЇЛЬ. Мертве море: на місці Содома й Гомори

А люди содомські були дуже злі та грішні перед Господом. Буття, розділ 13

Та ніщо не змогло їх вберегти від Божого покарання. Вогонь та сірка з неба спалили їх вщент, не залишивши  й слідів від колишньої величі:

І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню, від Господа з неба. І поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі. Буття, розділ 19

Особливості горіння сірки — надвисока температура, при якій згорає практично все, навіть каміння та метали. Тож, не дивно, що на місці Содома й Гомори не залишилося нічого, окрім попелу. Згодом рівнина, розташована значно нижче рівня Світового Океану, заповнилася водами Йордану і на місці великих міст утворилося Мертве море. Через надзвичайну солоність у ньому  ніщо не може жити. Втім, сучасники виявили лікувальні властивості мінералів з Мертвого моря, на базі яких нині виготовляють популярну оздоровчу косметику. Та турбуючись за тілесне здоров’я, не слід забувати драматичного Божого уроку, що засвідчив невідворотність та суворість покарання за гріхи:

Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували; того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив. Так буде й того дня, як Син Людський з’явиться! Євангеліє від Луки, розділ 17

Ісус Христос, який сказав ці слова, саме Він подає нам і надію на порятунок від загибелі:

Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Євангеліє від Івана, розділ 3