Дід Мороз чи Санта Клаус?

Виявляється, це не зовсім так. Адже Санта Клаус — це Святий Миколай. Він, на відміну від Дідуся Мороза, не міфічний, а цілком реальний персонаж. Правда, мешкав він далеко від півночі, в досить теплих широтах. Миколай жив у 3-4 ст. н.е. та був єпископом Лікії, стародавньої держави, яка у його часи мала столицю в місті Мірра (Демре). (дивись мій попередній допис Демре — місто Санта Клауса ) Тоді це була римська провінція в Малій Азії, сьогодні — частина турецької провінції Анталія, відомої своїми курортами та готелями. Отже, хто для Вас рідніший: Дід Мороз чи Санта Клаус?

Варіанти відповідей (голосуйте ТУТ):

1.Дід Мороз

2. Санта Клаус

3. Святий Миколай

4.все одно, аби подарунки приносив 🙂

ІЗРАЇЛЬ. Назарет: початок історії

В ті роки (кінець 70-х — початок 80-х) в Україні, як і у всьому СРСР панував атеїзм, тож мало хто знав зміст Євангелія. Втім, і в Біблії ми не знайдемо надто багато відомостей про Назарет — вперше він згадується лише в Новому Заповіті, в Євангеліях від Матвія, Івана та Луки:

А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім’я Назарет, до діви, що заручена з мужем була, на ім’я йому Йосип, із дому Давидового, а ім’я діві Марія. І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами! Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання. А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця. А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю? І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий! Бо для Бога нема неможливої жадної речі! А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї. Євангеліє від Луки, 1: 26-38

Так розпочалося втілення історії спасіння світу, яке Бог обіцяв ще нашим найпершим прабатькам, Адаму та Єві (але то окрема історія).

Сьогодні Назарет —  місто, де мешкає відносно багато християн (до 30%), етнічних арабів. Розташоване на півночі Ізраїлю. Лише в цьому місті є офіційний вихідний день у неділю, а не лише в суботу, як у всій країні. У 1969 році тут споруджено величний Храм Благовіщення. Поруч з ним — будинки Йосипа та Марії, а також синагога, де Ісус читав книгу пророка Ісаї присутнім іудеям.

Демре — місто Санта Клауса

Демре (Мирра) — місто, де його поховали — знаходиться в Туреччині, на узбережжі Середземного моря.

Тут 60 року н.е. апостол Павло започаткував одну з перших християнських громад (церков).

ІЗРАЇЛЬ. Подорож до Святої Землі

Назарет



Місто, у якому Ангел з’явився до діви Марії, та в я кому зростав Ісус

Эйн Карем




Рідне місто Івана Хрестителя. Тут зустрілася Марія та Єисавета.

Віфлеєм




місто, в якому народився Ісус. Печера на полі пастухів, Церква Різдва…

Молочний грот



— тут свята родина зупинялася на шляху в Єгипет.

Йордан




Річка, у якій Ісуса охрестив Іван Хреститель.

Єрихон




НАйдавніше місто світу. Гора Спокус.

Мертве море



Солоне озеро на місці Содома й Гомори

Кана Галилейська




Тут Ісус зробив своє перше чудо: перетворив воду на вино.

Кесарія




Місто Хайфа, гора Карміл, гора Фавор

Галілея




Галилейське море, Капернаум, гора Блаженств, Табха

Віфанія




У цьому місті Ісус воскресив Лазаря.

Єрусалим




Золоте місто. Історична частина міста поділена на чотири частини: єврейську, арабську, християнську та вірменську.

Отче наш



Церква «Отче наш» на Оливній горі.
На стінах всередині церкви десятками мов народів світу викладено мозаїкою молитву «Отче наш»

Гефсиманський сад




Розташовано біля підніжжя Оливної гори

Церква всіх націй




Знаходиться поряд із Гефсиманським садом

Долороса




Вулиця, якою Іисуса вели на розп’яття, хресний шлях, Голгофа, Храм гробу Господнього.

Він воскрес!




Храм Гробу Господнього, Елеонська гора, Капелла Вознесіння.

Гора Сіон




Церква «Сіон Марії», Горниця таємної вечері, Горниця зходження Святого Духу.

Стіна Плачу




Сіон. Гробниця царя Давида. Сіонські ворота. Стіна Плачу.

(серпень, 2008)

Єгипет. Гора Сінай

Це столиця Єгипту, Каїр — мегаполіс з 20 мільйонами жителів.
Десь тут дві тисячі років тому Йосип та Марія з маленьким Ісусом,  прожили кілька років, рятуючись від переслідування Ірода:

…Як вони ж відійшли, ось Ангол Господній з’явивсь у сні Йосипові та й сказав: Уставай, візьми Дитятко та матір Його, і втікай до Єгипту, і там зоставайся, аж поки скажу тобі, бо Дитятка шукатиме Ірод, щоб Його погубити.І він устав, узяв Дитятко та матір Його вночі, та й пішов до Єгипту.І він там зоставався аж до смерти Іродової, щоб збулося сказане від Господа пророком, який провіщає: Із Єгипту покликав Я Сина Свого.
…Коли ж Ірод умер, ось Ангол Господній з’явився в Єгипті вві сні Йосипові, та й промовив:Уставай, візьми Дитятко та матір Його, та йди в землю Ізраїлеву, бо вимерли ті, хто шукав був душу Дитини. Євангеліє від Матвія. 2:13-20
На жаль, мені не довелося потрапити в церкву, споруджену «на тому самому місці», бачив її лише здалеку, з вікна автобуса.
Перший світанковий промінь на Горі Мойсея (Сінаї).

Заради цього видовища паломники починають сходження о 2-й годині ночі.

Такий буває тільки на світанку, за умов гарної погоди.

З погодою нам не пощастило — був сніг, грім з блискавкою, крига на сходинках та пронизливий вітер. Загалом — справжнє випробування. Бедуїни кажуть, що така погода трапляється тут один раз на три роки.

З першими променями сонця від гори Мойсея тінь падає на найближчу гору та залишає на ній чіткий силует

Сучасні вчені оскаржують історичність саме цього Сінаю та вказують на зовсім іншу гору, розташовану ближче до Ізраїлю, на території Саудівської Аравії.
Апостол Павло також свідчив, що гора Мойсея знаходиться в Аравії:
Бо Агар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми. Послання до Галатів, 4:25


На вершині гори Сінай тепер невеликий монастир. А біля підніжжя гори — монастир Св.Катерини — можливо, перший християнський монастир. У ньому «зберігається» Неопалима Купина. В ньому ж — колодязь Мойсея.

Десь тут, у цих лавових горах, «завелися» й перші християнські самітники.
У розселинах місцевих скель мешкав Антоній — один з перших відомих християнських самітників-аскетів.
Піраміди, які, за деякими данними споруджували й іудеї, коли перебували в в рабстві.

Небагато збереглося від минулої величі. Голуби знайшли для себе притулок у сфінксі і таким чином внесли в нього хоч якесь життя.

(лютий-березень, 2007)

Каппадокія

Якщо хто їхатиме в Кападокію з півночі, то спершу побачить солоне озеро Туз. Турки добувають тут більшу частину харчової солі. Звісно, в цю дивовижну, казкову область можливо прилетіти й на літаку — у її центрі  є аеродром. Але то для особливо заможних Більшість людей приїздять на автобусах, а екскурсія триває від двох діб до тижня. Я б не відмовився пробути там хоч місяць — усе одно не встачило б часу обійти та оглянути усе.

В Біблії ця земля згадується двічі: її представники були в Єерусалимі в день Пятдесятниці серед тих, хто чув, як 120 людей говорили іншими мовами після того, як на них зійшов Дух Святий: …Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії, і Фрігії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни, юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими! Дії Апостолів, 2:9-11 Також апостол Петро у своєму Першому посланні згадує зпоміж інших і братів з Каппадокії: Петро, апостол Ісуса Христа, захожанам Розпорошення: Понту, Галатії, Каппадокії, Азії й Віфінії, вибраним із передбачення Бога Отця, посвяченням Духа, на покору й окроплення кров’ю Ісуса Христа: нехай примножиться вам благодать та мир! 1 Петра,1:1-2 Це свідчить, щовже з І-го століття н.е. тут були християни.

Це грецька церква Св.Теодора, споруда не надто старовинна, нині не діє. Розташована в містечку Дерінкюю (Глибокий Колодязь)  — за назвою розкопаного підземного міста. Воно має 8-9 поверхів вглиб, сягає до підземних вод.   Перші християни знаходили в ньому прихисток від переслідувань язичників, завойовників та навали арабів-мусульман. Всередині підземних приміщень цілий рік зберігається постійна температура, приблизно 13 градусів. Це дозволяло мешканцям довго зберігати запаси продовольства.

Круглі камені, що закривають вхідні отвори на вищих поверхах, схожі на той, що закривав вихід з гробниці Ісуса Христа. Але якщо гробницю неможливо було відкрити зсередини, то в підземному місті було навпаки — неприступний вхід зовні. Для того, щоб відкотити камінь, треба було вставити у спеціальний отвір деревко. Отвір зовні був відсутній. Це захищало поверхи міста від непроханих гостей.

Дослідниками розкопані підземні галереї та багато приміщень, серед яких є навіть стайня для коней

Період  раннього середньовіччя, починаючи з 4-го століття, зробив Каппадокію ще відомішою:

тут «жили й працювали» отці-каппадокійці, найвідоміші з яких — Григорій Богослов, Василь Великий та Іоан Златоуст.
Пізніше в Дерінкюю та подібних до нього містах переховувались перші шанувальники ікон — в часи, коли на них повставали інші християни, які вважали неприпустимим поклоніння зображенням.

В церквах, що висічені всередині скель, збереглося багато настінних розписів 11-13 ст.  

Каппадокія також відома своїми незвичайними природними утвореннями.

Дивацькі форми породжують усілякі легенди та небилиці.
Назви промовляють самі за себе:

Виноградники Паши…

в Долині Фей…

Вчені пояснюють усе так:
виверження вулканів + вивітрювання впродовж мільйонів років.

Я вірю, що все значно простіше: ПОТОП.

Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, цього дня відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори. І був дощ на землі сорок день і сорок ночей. Буття, 7:11-12

От і повимивало!  Не потрібно ніякаких мільйонів років,
адже двоє дорослих людей за день роботи звичайними кирками й лопатами
здатні «вигризти» у тутешній скелі одну повноцінну житлову кімнату.

А якщо людей та часу буде більше,

вони можуть ось таку скелю перетворити на фортецю!
Секрет полягає у складі породи: особливий вулканічний туф — досить м’який та піддатний.
А ще завдяки йому скелі Каппадокії приємного рожевого віддінку.

Турки справедливо вважають Каппадокію одним із символів своєї країни:

Величні кам’яні гриби неподалік міста Ургюп
біля підніжжя Вершини Бажань,
можна упізнати й на 50-ліровій турецькій купюрі.

Мер Ургюпа сказав нам: Я не розумію, чому до нас, в район, де так багато християнських святинь, приїздять тисячі туристів з далекої Японії, а з християнської України гості бувають так рідко…
(листопад, 2006)